Семінар вчителів індивідуальної форми навчання

Індивідуальне  навчання  в  системі  загальної середньої освіти є однією з форм організації навчально-виховного  процесу учнів з особливими освітніми потребами. З практичного досвіду педагогічних колективів засвідчено ряд прогнозованих проблем в процесі організації індивідуальної форми навчання. В переліку проблемних питань, що їх озвучують вчителі, є наступні:

-                     організація психологічного, логопедичного та педагогічного супроводу;

-                     наявність спеціального навчально-методичного забезпечення з урахуванням особливостей сприймання;

-                     адаптовані форми контролю знань;

-                     недостатність знань зі спеціальної психології та педагогіки;

-                     наявність спеціальних технологій та технічних засобів адаптованому до потреб дітей вигляді: вербальному, візуальному, звуковому;

-                     відсутність належних навчальних посібників та підручників.

Під час здійснення психолого-педагогічного вивчення учнів, які потребують корекції психофізичного розвитку, консультанти ПМПК, як правило, відзначають:

-                     прогалини у знаннях;

-                     труднощі у сприйнятті навчального матеріалу;

-                     знижену працездатність, підвищену втомлюваність та виснаження, порушення концентрації уваги;

-                     підвищену вразливість до інфекційних захворювань;

-                     дефіцит комунікабельності;

-                     недостатню орієнтацію в соціумі, низьку соціальну активність; низький рівень мотивації у досягненні мети;

-                     низьку самооцінку чи завищену у розумово відсталих дітей;

-                     звичку до невимогливого чи поблажливого ставлення;

-                     підвищену тривожність тощо.

З метою обміну теоретичним та практичним досвідом між вчителями-предметниками міських ЗНЗ, у навчально-реабілітаційному центрі спільними зусиллями з міською ПМПК відбувся семінар «Індивідуальне навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку як форма організації корекційно-педагогічного процесу».

Учасники семінару мали добру нагоду почути, побачити, проаналізувати позитивний досвід своїх колег. Наші фахівці радо демонстрували власні здобутки. Слід сказати, що презентовані ними матеріали ґрунтувались на вимогах сучасних корекційних методик, а виступи були надзвичайно емоційними, небайдужими. Усі вчителі відзначили, що необхідною умовою навчально-виховного процесу є забезпечення кожній дитині складової корекційно-розвиткового блоку. Проте процес цей має базуватись на загальних закономірностях та збережених природою можливостях кожної дитини, відбуватись у зоні найближчого розвитку. Адже, за Виготським «… діти з порушеннями розвитку розвиваються за тими ж закономірностями, що й звичайні діти. Їх психічний розвиток має поетапний характер, і кожен етап завершується формуванням новоутворень, які є основою для подальшого розвитку».

Жвавий інтерес та обговорення викликали питання: складання індивідуального навчального плану та скоригованих програм, структура нестандартного уроку та загальні і дидактичні вимоги до нього, методи стимулювання інтересу до навчання, використання комп’ютера як технічного засобу навчання в домашніх умовах. Велику зацікавленість проявили колеги до інформації про предмет та кабінет соціально-побутового орієнтування, адже він єдиний у місті.

Важливо, що педагоги акцентували увагу також на особливостях психологічного клімату родини дитини з обмеженими можливостями здоров’я. Буває, що надмірна опіка чи жалість часто провокують у дитини здібності та бажання маніпулювати батьками чи оточуючими. Є випадки, коли батьки стають заручниками життєвої ситуації, рабами дитини, тому актуальним для батьків повинно стати гасло: діти з особливими потребами потребують здорових і сильних батьків. Дбаючи про себе, ви дбаєте про своїх дітей!