Цей дощ — як душ. Цей
день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут
по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але
кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю — і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Жив-був народ над Прип’яттю — і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Ліна Костенко
Чорнобиль
— рана, що ятрить душу українців 32 роки, не гоїться і болить. Молоде покоління усвідомлює, яку небезпеку
несе радіація для усього живого.
26
квітня в Луцькому НРЦ відбулися тематичні виховні години, приурочені 32 річниці
трагедії на ЧАЕС.
Під
час виховних заходів учні вчилися застосовувати в повсякденному житті
елементарні радіаційно-гігієнічні навички, розповідали про ліквідаторів аварії
на Чорнобильській АЕС.