Травень.
Сонце. І посмішки квітів –
Недаремні, бо свято у нас.
Найсвітліші обличчя у світі!
І на мить
зупиняється час.
Час усі
ці роки пролітав
Щоб сьогодні на мить зупинитись.
Травень цей він немарно чекав.
Бо сьогодні нам є ким гордитись.
У
травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий
весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Воно радісне й
водночас сумне. Радісне, бо закінчився навчальний рік. Попереду – чудові літні
канікули. А сумне, бо дзвоник востаннє пролунав для найстарших учнів –
одинадцятикласників.
Багато хороших
слів прозвучало в цей день на адресу випускників від учителів, батьків та
гостей свята, лунали пісні, учні виконали прощальний вальс, випустили в небо
повітряні кульки та загадали бажання.
Життя, наче потяг…
Зупинка під назвою «ШКОЛА»,
А потім чекає на вас невідомий маршрут.
І все життя поруч із вами йтиме
ваша доля.
Якою вона буде, залежить від вас.
Ми ж бажаємо вам тільки щасливої долі.
Немає коментарів:
Дописати коментар