Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

Бібліотека Луцького НРЦ приєдналася до проведення заходів в межах Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, який цього року проходить під гаслом: «Рідна мова – наша зброя і наш оберіг!» з 01.10 по 31.10.25 р.

Сьогодні учні 9-А (кл. керівник Стрільчук Г.В.) під час пізнавальної години спілкування «Українська мова – мудрості криниця», почули багато «цікавинок»: стародавню легенду про українську мову; що таке «суржик» і чому його треба викорінювати; як за допомогою фразеологізмів можна збагатити свою мову; як правильно використовувати зменшувально-пестливі форми імен під час спілкування з рідними і друзями…

Учні не тільки зацікавлено слухали розповіді та пояснення бібліотекаря Т. В. Данильчук і вчителя української мови Г.В. Стрільчук, а й із задоволенням виконували мовні завдання, працювали над створенням «лепбуку» з різноманітними «віконечками»: «Бліц-опитування», «Цікаві факти про мову», «Вислови видатних людей про мову», «Прислів’я», «Загадки»… Також учні познайомилися з «Котом Інжиром» із Facebook (автором якого є художниця і письменниця Олена Павлова) та його мудрими і дотепними висловами про мову та книжки.

Під час спілкування в шкільній бібліотеці присутні почули багато повчальної інформації про важливість збереження чистоти української мови.

В моїй милій Україні, мова – солов'їна.

І цей скарб передаємо від батька до сина,

Від матусі – до донечки, від бабці - до внуці,

Від квітòк – до бджілки на зеленій луці...

Рід наш давній. Український. Мова – квітка роду.

Чиста. Світла. Соковита, як нектар із плоду.

Пахне сонцем. Пахне житом, диво - колосками,

Вишнями і грушами, стиглими садами...

Достигає попід осінь в кетягах калини,

Квітне мальвою під тином, в пісні журавлиній.

В чорнобривцях її запах, в полинах і м'яті.

А душа її гніздиться в кожній теплій хаті.

Нею мама нам співала перші колисанки,

Хрестом долю вишивала звечора до ранку.

Заплітала у косички стрічки волошкòві,

Щоби мови не цурались і жили в любові...

Нею бабця все молилась, Бога прославляла.

Хліб місила, усміхалась. I поклони клала.

Мова – серце України. В ній є наша сила.

В кожнім слові – код таємний. То – є наші крила.

Кожне слово – як пацьорка, а разòм – намисто.

Знаєм мову – будем жити! Вчіться, товариство.

(Вірш «Мова», автор: Людмила Галінська)