Цей рік почався 24 лютого.

Без передмов і прелюдій.

Різко. Рано. О 4-годині.

Було темно. Було гучно.

Багатьом було складко, комусь - страшно. Минуло 365 днів.

Нам усе ще може бути темно, гучно й складно.

Але нам точно вже ніколи не буде страшно.

І ніколи не буде соромно.

Це був наш рік. Рік України. Рік українців.

24 лютого ми прокинулись інші ми, інший народ.

Перші ракети остаточно зруйнували лабіринт ілюзій.

Ми побачили, хто є хто. На що здатні друзі і вороги, а головне - на що здатні ми самі.

24 лютого кожний з нас зробив вибір, не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустріч з ворогом.

Вибухи 24 лютого нас оглушили. Відтоді ми не все чуємо, і не всіх слухаємо.

З 24 лютого ми почали перемагати. Ми перемогли панку. Не розбіглись, а зібрались. Ми перемогли сумніви, зневіру, страх. Ми повірили в себе й у свої сили. Збройні сили України. В усі наші сили.

Багато говорити не потрібно.

Ранок 24 лютого.

Було дуже важко, страшно.

Але ми змогли.

Ми усі хочемо почути головне слово «Перемога». 

Вона точно буде. Але в мить, коли здається, що ти вже не можеш йти далі, згадайте, що ми вже пройшли.

У переддень річниці вторгнення Росії в Україну в Луцькому НРЦ відбувся виховний захід для учнів 5-10 класів.